установити зв'язок

1) зв'язок, з'єднання

2) радіолінія зв'язку

•

- automatic data link

1) дотик; контакт

2) зв'язок

3) pl амер. стосунки, знайомства, зв'язки

4) особа, з якою є ділові зв'язки

5) передавач інфекції, бацилоносій

6) торкання

7) хім. каталізатор

1) бути в контакті, стикатися (з — with)

2) увійти в контакт

3) установлювати зв'язок (по телефону тощо)

4) зв'язуватися

5) амер., розм. установити ділові зв'язки

6) завести знайомства

7) ел. вмикати

* * *

1) зіткнення, контакт

2) зв'язок, контакт

3) зіткнення ( думок)

4) pl; aмep. відносини, стосунки, знайомства, зв'язки

5) особа, з якою є ( ділові) зв'язки

6) зв'язковий ( розвідника)

7) передавач інфекції, бацилоносій

8) див. contact lens

9) cпeц. дотик, дотикання

10) cпeц. контакт, зв'язок

11) xiм. каталізатор

1) контактний

2) aв. візуальний

1) бути в контакті; (до)торкатися

2) увійти в контакт, у зіткнення; приводити в контакт, у зіткнення

3) встановлювати зв'язок (по телефону, телеграфу); зв'язатися

4) встановити ділові зв'язки; завести зв'язки, знайомства в суспільстві

5) eл., aв. вмикати

ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД - сукупність пізнавальних засобів, процедур, які дозволяють установити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються, виявити їхню генетичну спорідненість (зв'язок за походженням); різновид історичного методу (див. історизм). Як систематично розроблений метод сформувався в XIX ст. у порівняльному мовознавстві (Гумбольдт, Гримм, Востоков), етнографії (Морган, Тайлор) П. ізніше його почали широко застосовувати в різних сферах природничого і суспільного знання: анатомії, антропології, геології, історії, соціології тощо. В соціології застосування П.-і.м. пов'язане з ідеями Конта, Спенсера, Дюркгейма Л. огічною основою П.-і.м. є зіставлення і порівняння об'єктів дослідження і встановлення ознак схожості та відмінності між ними. За характером схожості порівняння поділяють на історико-генетичні, історико-типологічні, де схожість є результатом закономірностей, притаманних самим об'єктам, і порівняння, де схожість є наслідком взаємовпливу явищ. На цій основі виділяють два види П.-і.м.: порівняльно-типологічний, що розкриває схожість генетично не пов'язаних об'єктів, і власне П.-і.м., що фіксує схожість між явищами як свідчення спільності їхнього походження, а розходження між ними - як показник їхнього різного походження. Успіхів було досягнуто переважно в аналізі генетичних зв'язків та явищ взаємовпливу на основі історико-генетичних порівнянь Д. ля застосування історико-типологічних порівнянь необхідно було виділити теоретичні принципи типізації суспільних явищ. В сучасній філософії нема єдиного погляду на цю проблему, бо спроби циклічного розгляду історичного процесу чи пошуки його синхронних зрізів (Шпенглер, Тойнбі) не позбавлені схематизму. В сучасній соціології наявна тенденція поєднання П.-і.м. із структурно-функціональним аналізом. Зберігає своє значення і Марксове вчення про суспільно-економічні формації, яке стало основою типізації стадій суспільних процесів. Нині П.-і.м. застосовують у порівняльних дослідженнях культур і цивілізацій, при порівнюванні різних соціальних інститутів (сім'я, виховання тощо). Разом із тим робляться спроби переосмислити методологію порівняльно-історичного дослідження, збагатити П новими засобами.